Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!
Значення дежавю в міському просторі та гештальт-закони
За словами експертів, хоча б раз у житті ми стикаємося з адежавю. Приблизно і, хоча термін має різні варіанти, the що таке дежавю Ви можете визначити поняття, коли щось відбувається, і раптом, протягом кількох секунд, у вас виникає дивне відчуття, що ви вже пережили цей момент, що ви вже були свідком певної події чи досвіду.
The що означає дежавю У науковому світі воно відоме як парамнезія (маячна віра в те, що місце або сцена дублюються), що походить від французького déjà vu «вже бачене раніше».
Придумав у своїй книзі французький екстрасенс Еміль Буарак «Майбутнє психічних наук». За статистикою, це також частіше зустрічається у людей з вищою освітою та «соціально-економічного» класу, тих, хто більше дивиться фільмів або часто подорожує. Якщо він концепція дежавю має відношення до нього розпізнавання на основі знайомства, в цій статистиці є певна логіка; Подорожі є більш поширеними серед людей з вищими доходами, а подорожі дають більше можливостей побачити нові фізичні місця, які можуть призвести до відчуття знайомства.
Дежавю в архітектурі та міському просторі
Зосередження на світі архітектура дежавюта міський простір. Клірі, психолог з Університету штату Колорадо, використовує сучасні технології, щоб спробувати відтворити досвід дежавю. Він створив віртуальне тривимірне місто під назвою«Покинь Віль», заснований на популярній грі Sims 2. Він використовує її для вивчення теорії. гештальт, перед розташуванням об’єктів у сцені.
Враховуючи важливість Гештальтпсихологія Ми створимо невеликий розділ, щоб пояснити деякі цікаві поняття:
Закони гештальт
Які є закони гештальт (Закони про дизайн та сприйняття). Він намагається зрозуміти процес сприйняття щодо візуальних елементів, виходячи з ідеї, що «ціле більше, ніж сума його частин». Щоб краще зрозуміти це, ми залишаємо наступне відео Гештальт-принципи та концепція про предмети та простір:
Відео - Мануель Флорес. Дещо Приклади гештальту в міському просторі ми могли це зрозуміти в такій рекламній кампанії відомого бренду напоїв:
Праворуч знаходиться Закон подібності: Ми сприймаємо згруповані елементи, які є однаковими, ідентифікуючи форму. А ліворуч, приклад закону безперервності: елементи, які слідують шаблону або безперервності, мають тенденцію групуватися разом, тому ми сприймаємо безперервні елементи, навіть якщо вони перериваються.
Щоб зрозуміти більше, ми можемо звернутися до гештальт-психології (тут) або застосувати на практичних прикладах закони гештальту.
-
Продовжуючи роботу Клірі та його віртуального міста в 3D… «Для кожної створеної оригінальної сцени ми створюємо іншу, іншу сцену, яка проектується на оригінальну сцену у своїй просторовій конфігурації – конфігурації елементів сітки».
Наприклад, якщо оригінальною сценою був внутрішній дворик із деревом із горщиком у центрі, оточений квітами та горщиками, що висять на стінах двору, то відповідна подібна сцена могла б бути музеєм зі статуєю посередині (Статуя = дерево), оточений килимами та люстрами в тій же конфігурації, що й квіти та горщики. Якщо ми створюємо досвід дежавю, ми також можемо допомогти передбачити, що станеться далі! Приклад дежавю:
- Патіо з деревом = справа внизу, наприклад, туалети та ліва рука, аварійний вихід.
- Музей зі статуєю = фон справа, наприклад, туалети та ліва рука, аварійний вихід.
Якщо користувач. Спочатку він був у «Двірику з деревом», а потім ми перевели його в «Музей зі статуєю» і запитали, де аварійний вихід, через сцену, яку ми викликали, наведений спогад, він скаже нам - напевно - що він у лівій руці.
Це дає можливість, наприклад, у разі пожежі в будівлях їх евакуювати швидше, оскільки користувачі вже несвідомо знають, де є вихід. Очевидно, що всі будівлі не обов’язково повинні бути однаковими, але можливо, що внутрішні розподіли в певних будівлях з подібним використанням подібні.
Концептуальний фотограф Джеймс Попсіс має вроджену стурбованість запам'ятовувати й згадувати досвід і об'єкти, адаптуючи їх до міського простору на своїх геніальних фотографіях… «Згадуючинехай вас в містах" і перетворення повсякденного образу в сюрреалістичну пам'ять приголомшливого візуального впливу.
Згадуючи нудну статтю про урбаністику про дизайн фасадів, де містобудівник Ян Гел навчив нас, що він зміг визначити кілька атрибутів дизайну в міському просторі, які можуть привабити або відлякувати пішоходів, створивши те, що він називає…«Міська сцена на рівні очей» Ми знаємо, що здатні впливати на щоденного пішохода в містах.
Таким чином, ми значно збільшуємо можливості створення певних відчуттів для користувачів відповідно до зручності містобудівника чи дизайнера.
Після фрази «Якщо ми створюємо досвід дежавю, ми також можемо допомогти передбачити, що станеться далі!»… Ми можемо переїхати до Ешампле Барселони на знамениту Пла Серда, де є міська особливість, а не через формою решетування та міським профілем, який базується на «квадратних блоках» тощо, а скоріше за напрямком руху вулиць.
Зображення належить до статті інтерактивні карти в 3D. Настійно рекомендується!
Кожна вулиця одностороння, а наступна – протилежна попередній. Тобто, хоча ми знаходимося в різних частинах Ешампле і можемо відчути, що ми вже були в цьому місці, хоча простір і міська тканина будуть дуже схожими, ми можемо визнати, що якщо наступна вулиця піде в одному напрямку, вулиця після, переходить в іншу.
І яку користь це приносить?… Багато, якщо ми допоможемо передбачити, що буде далі; Менше витрачання часу на переїзд з одного місця в інше в місті, запобігання нещасним випадкам, оскільки ми знаємо адреси … тощо. В індивідуальному порядку дороги не приносять особливої користі, але в контексті в цілому це приносить користь водієві.
Якщо вам сподобалася ця стаття, поділіться нею!
